Виховання — планомірне і цілеспрямоване
— впливає на свідомість та поведінку
людини з метою формування певних
настанов, принципів, ціннісних орієнтацій.
Психологічний словник
Завданням школи, визначеним на сучасному етапі розвитку освіти, є формування свідомості творчої особистості здатної адекватно діяти за будь – яких обставин, приймати самостійні рішення, дотримуватися власної лінії поведінки, поважати думки інших людей, реагувати на глобальні зміни у світі. Основою цього завдання є виховання – процес цілеспрямованого систематичного формування особистості, зумовлений законом суспільного розвитку, дією багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів. Він органічно поєднаний з процесом навчання учнів, опанування ними основ наук, знайомством із багатством національної та світової культур.
Виховання має за мету формування рис і якостей учня згідно з його здібностями й інтересами. Сутність його полягає в тому, що в процесі формуються світогляд, мораль, високі естетичні смаки та ставлення учня як особистості до навколишнього світу.
До основних напрямів виховної роботи відносять:
Чільне місце у вихованні займає національне виховання яке носить суспільний характер. Генеральна мета якого - набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування ним духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування в молоді, незважаючи на національну належність, рис громадянина Української держави, розвинення духовності, прищеплення моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.